Велюнський навчально-виховний комплекс

"ЗОШ І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" імені Олександра ЯрмолічаЧетвер, 18.01.2018, 09:21
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS
Меню сайту

Форма входу

ВИХІД
Категорії розділу
Навчальна діяльність [32]
Новини з навчальної діяльності школи
Виховна робота [115]
Новини з виховної роботи

Велюнь 
[13.01.2018][Навчальна діяльність]
Засідання педагогічної ради (0)
[03.01.2018][Виховна робота]
Новий рік (0)
[08.12.2017][Виховна робота]
Містер школи (0)
[08.12.2017][Виховна робота]
З Днем Збройних Сил України (0)
[06.12.2017][Виховна робота]
«Я – громадянин, я – патріот, я – вихованець своєї школи» (0)
[05.12.2017][Виховна робота]
Поспілкувалися з представниками поліції (0)
Пошук



Національна дитяча гаряча лінія
Головна » 2016 » Лютий » 18 » Ті спогади, то вічний серця біль
12:22
Ті спогади, то вічний серця біль
Афганістан - твоя війна це сльози,

Братів, сестер і змучених батьків,

Жахлива спека і страшні морози,

Навіки в пам'яті відважних юнаків.

 

Пам’ятної дати для афганців завітали учні Велюнського НВК до земляка Субота Петра Григоровича, щоб подякувати за мужність і витримку, проявлену в Афгані.

Проживає воїн-інтернаціоналіст в с. Велюнь. В лави Радянської Армії був призваний восени 1986р., а повернувся саме з виводом військ з Афганістану в лютому 1989р., переслуживши більше трьох довгих місяців. Це нам, мирним, може здатися, що це вже і не такий великий проміжок часу. А там на війні, коли горить земля під ногами, коли кожна хвилина, секунда може стати останньою, це дуже довгий час. Час страхіть, душевних і тілесних мук. І, звичайно, час надії і віри. Віри в те, що вже скоро, ось-ось повернешся на рідну землю здоровим, неушкодженим та найголовніше живим.

10 років молодих хлопців відправляли на врегулювання конфлікту в чужий край. Батьки й односельці молилися за повернення сина, адже тисячі юнаків загинули в цій страшній війні або повернулися пораненими, покаліченими. Коли рідні розпитували у Петра про пережите в Афгані, він відмовчувався і трохи нервував. Але, як кажуть у народі, час гоїть рани. В одному переконаний: війна – то смерть, горе, сльози. Тільки любов до ближнього врятує світ. Петро Григорович завжди відгукується на запрошення і приїздить  до району на церемонію вшанування воїнів-афганців. А дома як і раніше чекає родина. Сходяться брати, племінники, друзі, щоб підтримати свого воїна, послухати афганських пісень і пом'янути всіх тих,хто не повернувся, і тих,хто помер уже тут. Звучать прості слова побажань здоров'я, щастя і миру.
Категорія: Виховна робота | Переглядів: 138 | Додав: Oleg_Ivanovich | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Архів записів

Наше опитування
Чи варто залишати школу після 9-го класу?
Всього відповідей: 10

Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Національна дитяча гаряча лінія

Велюнський НВК "ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ © 2018
Використовуються технології uCoz